Загибель комбата "Луганськ-1" Губанова може бути пов’язана з контрабандою між Україною та "ЛНР"

Ввечері 20 травня поблизу селища Трьохізбенка на Луганщині загинув командир батальйону поліції особливого призначення «Луганськ-1» Сергій Губанов. Ще троє бійців батальйону патрульної служби отримали осколкові поранення.

Загибель на Луганщині командира батальйону «Луганськ-1», полковника поліції Сергія Губанова, на мою думку, пов’язана з контрабандними потоками, що діють між Україною і терористичною «ЛНР».

Нагадаю, що у ЗМІ раніше повідомлялося про існування човнової переправи через Сіверський Донець біля селища Жовте, якою з території ОРЛО в Україну переміщували контрафактний тютюн. За інформацією місцевих джерел, щодобова пропускна спроможність цієї переправи була фура цигарок.

Це свідчить, що у функціонуванні такого незаконного трафіку, були задіяні практично всі силові структури. Після оприлюднення у ЗМІ інформації «Права Справа» про цей трафік, діяльність переправи біля селища Жовте припинили. Водночас, її не припинили взагалі, а просто фізично перенесли з одного місця в інше, менш «засвічене» - саме в район села Трьохізбенка, де вчора сталася ця трагедія. Контрабандна переправа у цьому районі існувала і раніше, але в менших обсягах. За офіційною інформацією місцевого управління Нацполіції України, одним із завдань батальйону «Луганськ-1» якраз і була боротьба з незаконним переміщенням товарів. Хотів би попередити, що спроби подати загибель Сергія Губанова та бійців через обстріли з мінометів не відповідають дійсності. Справа втім, що учора ввечері обстрілів біля Трьохізбенки не було, це дуже легко перевірити. Скоріш за все, на шляху пересування групи була встановлена міна, або розтяжка ,що і стало причиною трагедії.

Ще одним аргументом на користь версії про загибель поліцейських через контрабандні потоки, свідчить той факт, що 29 березня «міністр внутрішніх справ» «ЛНР» Ігор Корнет заявив про наміри блокувати канали переміщення товарів між Україною та самопроголошеною «республікою» в обидвох напрямках. Переконаний, що загибель групи «Луганськ-1» пов’язана з боротьбою за фінансові потоки всередині «ЛНР», які розгорнулися між Ігорем Корнетом та очільником «ЛНР» Леонідом Пасічником.

Вчорашня заява Пасічника про те, що так званий «2-й Армійський корпус «ЛНР» приведений у стан підвищеної боєготовності, не випадкова. Вона свідчить про те, що підрозділи т. зв. «народної міліції» намагатимуться витіснити співробітників «МВС ЛНР», які зараз контролюють місця незаконного перетину лінії розмежування. Передусім це стосується річки Сіверський Донець. Важливо і те, що ця заява була озвучена в річницю інавгурації президента Володимира Зеленського. Це така собі багатоходовочна операція: з одного боку-це військово-політичний тиск на керівництво України, а з іншого – терористи використовують ситуацію задля встановлення контролю над контрабандними потоками.

Звертаю увагу на той факт, що 12 травня аналітичний відділ ГІ «Права Справа» оприлюднив інформацію, що «міністром МВС ЛНР» І. Корнетом віддано розпорядження про проведення превентивних заходів щодо блокування каналів незаконного переміщення контрафактних товарів з території окупованих районів Луганської області, на територію України і РФ. Зокрема, силами «МВС ЛНР» будуть відпрацьовані Слов'яносербський і Краснодонський райони.

https://ua.news/ua/mizh-sylovymy-strukturamy-samoprogoloshenoyi-lnr-zagostryuyetsya-borotba-za-finansovi-potoky/

Водночас, найбільш небезпечною для України є переміщення навіть не тютюну, а контрабанда з території України до «ЛНР» лома золота і срібла. Одночасно, за інформацією місцевих джерел, з території «ЛНР» в Україну перекидаються ювелірні вибори та банківське золота з українськими клеймами дуже сумнівної якості виробництва заводу «Агат», який фактично контролює Леонід Пасічник. Таким чином, ватажки «ЛНР» використовують контрафактне банківське золото для підриву економіки України, подібно до того, як це робила нацистська Німеччина щодо Великої Британії.

Насправді ж, уся ця історія з боротьбою над контрабандними потоками є відволікаючим маневром, т. зв. «відволіканням уваги на негідний об’єкт», що використовується Корнетом задля встановлення контролю над вугільною промисловістю в ОРЛО. Примітно, що за останні кілька місяців у «ЛНР» розгорнулася боротьба за перерозподіл ринку вугілля і додав, що взяти його під контроль також намагаються керівники сусідньої «ДНР».

Оскільки Леонід Пасічник є одним з кінцевих отримувачів отримання контрафактних потоків, «МВС» «ЛНР» вирішило завдати удар по одному з найбільш вразливих місць лідера самопроголошеної «республіки». Крім того, «глава МВС» Ігор Корнет – це представник «донецького клану», і представляє в «ЛНР» інтереси «донецької команди». Фактично Донецьк намагається взяти під свій контроль луганський клан, зокрема виробництво тютюнової , алкогольної контрафактної продукції та нелегального контрафактного золота. І найголовніше – встановити контроль над вуглевидобувною промисловістю ОРЛО. Тобто, зараз продовжуються процеси, що були започатковані ще в часи Плотницького-Захарченка. Свого часу Пасічнику вдалося збалансувати ситуацію, але за останні два місяці це протистояння суттєво загострилося, причому як всередині «ЛНР», так і між «ДНР» та «ЛНР». Про це свідчать і встановлення додаткових т. зв. «блокпостів», які окупанти пояснюють необхідністю боротьби з коронавірусом.

З огляду на усі ці факти, переконаний, що загибель комбата поліції особливого призначення «Луганськ-1» Сергія Губанова є невипадковою і пов’язана з превентивними заходами, які «МВС ЛНР» застосовували для перекриття каналів контрафактного постачання тютюнової продукції з «ЛНР».

Дія контрабандних потоків з «ЛНР», відбувається під контролем російських спецслужб. Це дозволяє ФСБ проводити оперативну розробку співробітників Національної поліції та СБУ. Тобто, ця ситуація дає можливість для вербовки українських правоохоронців. Війну на Донбасі можна закінчити, лише покінчивши з контрабандою. Продовження бойових дій, напряму залежить від того, чи будуть вирішені питання чинних контрабандних потоків. Війна триває шість років, бо ця проблема продовжує існувати.

Д. Снєгирьов