Визнання Росією терористичних «ДНР» та «ЛНР» дозволяє Кремлю шантажувати Київ розширенням кордонів псевдореспублік руками вже не «бойовиків», а військовослужбовців Збройних сил РФ.
Зазначу, що визнання агресором терористичних квазіутворень «ДНР» і «ЛНР», не стало новиною для української сторони й української розвідувальної спільноти. Ще у 2016 році ГІ «Права справа» попереджала про визнання Кремлем псевдореспублік, а також про використання російських військ за кордоном у статусі «миротворців» навіть до відповідного рішення Ради Федерації. Зокрема, ввечері 21 лютого ГІ «Права справа» зафіксувала переміщення колон 150-ї мотострілецької дивізії з території РФ безпосередньо на тимчасово окуповану територію Луганщини.
Крім того, зазначу, що визнання «Л/ДНР» вкотре підтвердило тезу про те, що рішення в РФ ухвалюються «заднім числом».
Визнання псевдореспублік свідчить, по-перше, про недолугість російської бюрократичної системи, і по-друге про те, що спецслужби агресора навіть не здатні провести інформаційну кампанію з прикриття використання своєї армії. Визнання «Л/ДНР» – це не привід для паніки всередині України. Відбулося те, що відбулося. Присутність ЗС РФ на окупованих територіях упродовж останніх 8 років – це «секрет полішинеля», передусім для самого агресора. Всі давно чудово знали про місця дислокації та чисельність техніки, а також про кількість особового і керівного складів російських військ.
Крім того, згідно з новою російською воєнною доктриною, Кремль має право використовувати Збройні сили РФ для захисту співвітчизників за кордоном. Наразі в ОРДЛО перебувають близько 1 мільйона співвітчизників, відповідно ця теза і сам привід для визнання «Л/ДНР», готувалися агресором заздалегідь.
При цьому зовнішня політика Росії є недолугою, адже «Кремль використовує кальку одного і того ж самого розвитку подій. Нагадаю, що аналогічний сценарій визнання квазіутворень і введення «миротворців», Москва реалізувала в Абхазії та Південній Осетії після Російсько-грузинської війни у серпні 2008 року. Відтоді минуло досить багато часу, однак агресор не вигадав жодної нової тактики.
До визнання квазіутворень підштовхнула жорстка позиція української сторони на переговорах ТКГ з неприйняття російського плану врегулювання ситуації на Донбасі. Непоступливість Києва змусила Росію визнати «Л/ДНР» і оформити себе вже не як посередника, а як сторону й учасника конфлікту.
Наразі стоїть питання про збереження самоідентичності української нації. І ця самоідентичність опинилася б під серйозною загрозою, якби Кремлю вдалося протиснути «республіки» в політичне тіло України. Сила держави не в площі та у квадратних кілометрах, а в здатності захистити національні інтереси, що і продемонстрував офіційний Київ.
Водночас, визнання «Л/ДНР» дає Росії шанс розширити окупацію до адміністративних кордонів Донецької та Луганської областей.
Після визнання квазіутворень, Москва залишила за собою «право останнього слова». Нагадаю, що в «Конституціях» «ДНР» та «ЛНР», кордонами «республік» вказані адміністративні межі Донецької та Луганської областей. Таким чином, Кремль залишає за собою право висунути територіальні претензії до України – тобто, розширити ОРДЛО до адміністративних кордонів Донеччини та Луганщини. Прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков не зміг чітко відповісти на запитання, в рамках яких територій РФ визнала «республіки» ОРДЛО. Тобто, Росія буде тримати Україну в підвішеному стані, попри фактичне торпедування Мінських домовленостей.
Досвід Грузії 2008 року чітко продемонстрував, що Росії достатньо створити на певній території підконтрольні анклави, які дозволять Кремлю «нависати» над метрополією і диктувати їй умови щодо зовнішнього і внутрішнього політичного курсу. Аналогічна тактика буде застосована і щодо України. Росіяни легалізували свою присутність в ОРДЛО і цього достатньо, аби постійно шантажувати Київ загрозою подальшої ескалації напруги. Кремль може використовувати легалізацію присутності, як елемент політичного і військового шантажу щодо розширення кордонів «Л/ДНР» за рахунок безпосередньо участі Збройних сил РФ. Тобто, Росія буде шантажувати Україну вже не терористами, а прямою війною з ядерною державою.
Нагадаю, 21 лютого Рада безпеки Російської Федерації провела позачергове засідання через загострення бойових дій в ОРДЛО, яке кілька днів умисно провокували самі проросійські терористи. За підсумками зустрічі, усі члени Ради одностайно підтримали визнання незалежності «Л/ДНР», про що напередодні попросили ватажки терористичних утворень.
Ввечері того ж дня, президент країни-агресора Владімір Путін підписав указ про визнання «ДНР» та «ЛНР». Відразу ж після цього, в ОРДЛО були офіційно введені російські війська під виглядом «миротворців».
Також Росія і «визнані» «Л/ДНР» оперативно підписали «договори про дружбу» терористичних утворень з РФ. Документи надають Росії право будівництва, використання військової інфраструктури та військових баз на тимчасово окупованій території ОРДЛО, а також передбачають спільні зусилля з охорони «кордонів» і подвійне громадянство. Також договорами передбачено визнання документів, виданих «державними» органами «ЛДНР».
22 лютого Рада Федерації РФ офіційно ратифікувала обидва «Договори про дружбу і співробітництво». Таким чином Кремль повноцінно визнав незалежність псевдореспублік.
Крім того, Рада Федерації одноголосно підтримала постанову президента РФ Владіміра Путіна про використання Збройних сил за кордоном у статусі «миротворців» зокрема на території «визнаного» ОРДЛО.
А Владімір Путін висунув Україні низку вимог. Серед них відмова від вступу до НАТО, визнання незаконної російської окупації Криму й ОРДЛО, а також масштабна демілітаризація.
Російські спецслужби будуть намагатися використати ультраправі партії Польщі й Румунії, щоб заблокувати ділянки українського кордону і тим самим перешкодити передачі допомоги Україні від США. Агенти Кремля вже давно діють в сусідніх країнах. Більш того...
23 квітня Сенат остаточно схвалив законодавчий пакет, який передбачає виділення майже 61 мільярда доларів додаткової військової та економічної допомоги Україні. Білий дім вже заявив, що готує для відправлення в Україну допомогу на 1 мільярд доларів. ...