Верифікацію місця розведення і відведення техніки та позицій протиборчих сторін, здійснює виключно місія ОБСЄ без сторін-учасниць конфлікту. Однак сьогодні нас намагаються переконати в тому, що верифікацію мають проводити також і сторони конфлікту. В ць
Президент Володимир Зеленський намагається використати режим всеосяжного припинення вогню для здобуття політичних бонусів напередодні місцевих виборів. Водночас Росія використовує перемир’я, аби змусити Зеленського легалізувати «республіки» шляхом верифікації позицій ЗСУ за участю представників "Л/ДНР".
Нагадаю, що голова української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Леонід Кравчук у своїй останній заяві повідомив про відтермінування верифікації позицій ЗСУ біля селища Шуми – тобто, перевірку все одно проведуть.
Я вважаю, що українська сторона не зробила відповідних висновків із ситуації, що склалася. Зверну увагу на той факт, що Кравчук посилається на зміст Мінських домовленостей, де начебто передбачається перевірка позицій сторін, за участю сторін конфлікту. Насправді ж, така норма у цих документах не передбачена.
У Комплексі заходів щодо виконання Мінського протоколу є пункт 3, який виглядає так: "Забезпечити ефективний моніторинг і верифікацію режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ з першого дня відводу, із застосуванням всіх необхідних технічних засобів, включаючи супутники, БПЛА, радіолокаційні системи та ін."
Тобто, верифікацію місця розведення і відведення техніки та позицій протиборчих сторін, здійснює виключно місія ОБСЄ без сторін-учасниць конфлікту. Однак сьогодні нас намагаються переконати в тому, що верифікацію мають проводити також і сторони конфлікту. В цьому і полягає російська пастка: якщо під час верифікації буде присутній представник "ЛНР" чи "ДНР", тоді стороною конфлікту виступає не Російська Федерація, а безпосередньо ці квазіутворення.
Це і є план Москви – показати воєнний конфлікт на Сході не як втручання Росії у внутрішні справи України, а виключно як внутрішнє протистояння, т.зв. "громадянську війну". Тож як би нас не намагалися переконати в тому, що це елемент довіри і можливість припинення військового протистояння і виконання інших заходів, українська сторона жодним чином не може обговорювати подібні пропозиції у ТКГ, адже це шлях до легітимізації самопроголошених республік.
Зазначу, що Кремль запустив реалізацію цього плану ще у 2017 році, коли російські військові в односторонньому порядку залишили Спільний центр координації і контролю (СЦКК). Таким чином Росія почала заміщувати у Центрі російських представників на представників "Л/ДНР" і намагатися легалізувати не лише "армійські корпуси", а й самі квазіутворення, а також перевести конфлікт у статус внутрішньої громадянської війни. Переконаний, що актуальна ситуація довкола селища Шуми, свідчить про те, що за останні три роки цей сценарій посилено реалізовується. Тобто, Україні нав’язали певний алгоритм дій і вона змушена його виконувати, на чому грає Російська Федерація.
Примітно, що "спільну" з окупантами інспекцію українських позицій в Шумах в ТКГ пролобіював саме заступник голови президента РФ Дмитро Козак. Про це в ефірі "Свобода Савіка Шустера" повідомив голова української делегації Леонід Кравчук. За його словами, з цієї ж нагоди під час відеоконференції групи з’явився радник Путіна пан Козак. "Я був здивований, чому раптом на позачерговому засіданні він з’явився. Він дуже енергійно, з нотами ультиматуму, сказав: Україна повинна вирішити, чи буде вона виконувати Мінські угоди", – пояснив Кравчук.
В цьому контексті, не розумію, чому українська сторона погодилася на верифікацію за участю терористів "ДНР". І чому Київ, маючи на руках беззаперечні докази у вигляді звітів СММ ОБСЄ, аерофотозйомки, знімків з супутників, які підтверджують порушення бойовиками припинення вогню, будівництва нових інженерних споруд з боку "Л/ДНР", не ініціював контролю та верифікації цих ділянок.
Припускаю, що таким чином Кремль грає на страхах Володимира Зеленського і з наближенням місцевих виборів намагається використати режим всеосяжного припинення вогню у власних політичних інтересах. З іншого боку, президент України намагається здобути від перемир’я власні електоральні передвиборчі бонуси.
Зеленський намагається використати нову зустріч у нормандському форматі для здобуття політичних бонусів. Не випадково називається саме вересень місяць, бо якщо зустріч відбудеться наприкінці жовтня чи в листопаді, то жодного політичного "капіталу" українська сторона, не здобуде. Більше того, доведеться рахуватися з тим, що Росія буде вимагати від України виконання домовленостей останнього саміту "нормандської четвірки" в Парижі. З іншого боку, режим припинення вогню – це російська пастка для української сторони. Кремль грає на страхах Зеленського напередодні місцевих виборів. Провокація з обстрілом позицій ЗСУ під селищем Шуми – чіткий сигнал для Зеленському: або ти пристаєш на наш шантаж і виконуєш певні зобов’язання, підписані тобою в Парижі, або ми йдемо на ескалацію напруги. І тоді ось ці політичні "козирі" у вигляді припинення вогню та можливості підписання додаткових угод, під час нормандської зустрічі, скасовуються.
Вельми показовим є той факт, що таки відбулася раніше запланована зустріч радників голів держав нормандського формату. Нагадаю, що раніше представники офіційного Кремля говорили про неможливість подібного формату, апелюючи тим, що українська сторона не виконує взяті на себе зобов’язання. Однак згода Москви на таку зустріч, виглядає "досить дивною".
Припускаю, що згода Росії на таку зустріч і присутність на ній Дмитра Козака, свідчить про те, що Україна пішла на певні компроміси. І сьогодні важливо отримати відповіді щодо цих компромісів і самої позиції РФ щодо верифікації позицій ЗСУ та подальшого плану виходу з цієї ситуації.
Після зустрічі представник Росії Дмитро Козак заявив, що під час переговорів Україна погодилася змінити умови проведення місцевих виборів. За словами Козака, ухвалення 15 липня українським парламентом постанови про призначення місцевих виборів погіршило ситуацію з урегулюванням конфлікту на Донбасі, адже зазначені в постанові умови проведення місцевих виборів суперечать Мінським домовленостям.
В свою чергу міністр з питань реінтеграції окупованих територій Олексій Резніков заявив, що українська сторона не обіцяла переглянути постанову про проведення місцевих виборів. Однак, за його словами, у парламенті в кінці липня була зареєстрована пропозиція щодо коригування постанови про місцеві вибори, про що були проінформовані представники Росії.
Мовиться про те, що Росія створила т.зв. "дипломатичний капкан" для України у вигляді проведення верифікації позицій ЗСУ і загострення ситуації на Сході. Кремль чудово розуміє, що це буде використано як важіль політичного тиску на Україну в контексті імплементації основних положень Мінських домовленостей: формули Штайнмаєра, особливого статусу, і найголовніше – проведення місцевих виборів в ОРДЛО.
