Ескалація військової напруги на Донбасі: Росія хоче позбавити Україну ролі транзитера газу

Військова напруга на Донбасі пов'язана не тільки з політичним, а й економічним чинником.

Тому є виключно помилковою заява представника української делегації в Тристоронньої контактній групі по Донбасу Сергія Гармаша про те, що загострення ситуації на фронті пов'язано із зустріччю президентів США і України.

Ще більше запитань до заяв радника глави Офісу президента України Олексія Арестовича про те, що ескалація конфлікту на Донбасі є помстою Росії, оскільки Кремль ненавидить президента України Володимира Зеленського. На питання, чи пов'язані обстріли з візитом Зеленського в США, Арестович відповів: "Напередодні візиту в США Росія хоче пустити кров, тому що, розуміючи, що представник США може додатися до переговорів по Донбасу, вони повинні створити "вступні умови" для його залучення".

Подібні заяви представника української делегації в ТКГ і радника глави Офісу президента свідчать про відсутність системного аналізу і нерозуміння поточної військово-політичної ситуації.

Своє бачення ситуації з приводу залучення представника США і "вступних умов" вже висловив заступник помічника держсекретаря Джордж Кент. Він зазначив, що США продовжать протидіяти Росії, але не планують призначати спеціального представника від Держдепу з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.

"Я не чекаю нового спеціального представника від США, але у нас є новий старший радник з питань енергетичної безпеки. Я думаю, що це частина наших зобов’язань перед Україною — протидіяти створенню Росією зброї з Північного потоку-2 і допомогти уникнути найгірших сценаріїв. Тому ми продовжимо тісно співпрацювати з Україною та Німеччиною, щоб Росія не могла використовувати енергію як зброю", – пояснив він.

Нагадаю, 21 липня США та Німеччина підписали угоду щодо добудови газопроводу Північний потік-2. Згідно з документом, якщо Росія спробує використовувати енергію як зброю або робитиме агресивні кроки проти України, Німеччина діятиме на національному рівні й закликає Євросоюз до вжиття ефективних заходів, зокрема у вигляді запровадження санкцій.

Виходячи з вищезазначеного, можна твердити,що під час візиту Зеленський мав би наголошувати, що ескалація військової напруги відбулася після ухвалення рішення Європейським судом про блокування прокачування газу газопроводом Opal. Прокачування газопроводом обмежили до 50%. Таке рішення Європейського суду створило прецедент і певні загрози для "Північного потоку-2", яким РФ намагається позбавити Україну ролі транзитера.

Під час візиту в США президенту України варто було наполягати на тому, що ухвалення будь яких рішень щодо збільшення обсягів прокачування російського газу без консультацій з Україною порушує статтю 274 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також зобов'язання ЄС за Договором до Енергетичної Хартії та Договором про заснування Енергетичного Співтовариства.

Справа втім, що у 2016 році Німеччина подала в Єврокомісію заявку на зміну умов використання OPAL. Тоді комісія ці вимоги задовільнила і прийняла рішення про зміну правил експлуатації цієї лінії, фактично дозволивши "Газпрому" на практиці використовувати всю потужність газопроводу. Це призвело до скорочення транзиту газу газопроводом "Ямал-Європа" і українською ГТС, за якими російський газ транспортується до Європейського Союзу через Білорусь і Україну.

Варто зазначити, що у рішенні від 10 вересня 2019 року Суд скасував попереднє рішення Комісії від 2016 року через порушення принципу енергетичної солідарності. Німеччина подала до Європейського Суду апеляцію проти цього рішення, наполягаючи на тому, що енергетична солідарність є концепцією політичного, а не юридичного характеру. Утім обґрунтування Німеччини не переконало Європейський Суд, який 15 липня 2021 року відхилив апеляційну заяву.

Подібне рішення Суду абсолютно не влаштовує Російську Федерацію, яка намагатиметься скасувати положення Енергетичної хартії, що обмежують прокачування російського газу.

Зауважу, що ще у 2009 році тодішній президент Російської Федерації Дмитро Медведєв на зустрічі з представниками Євросоюзу заявляв про ненадійність транзиту енергоносіїв через Україну лобіюючи питання будівництва проектів "Південний потік" і "Північний потік".

Таким чином, українському політичному проводу треба наполягати на тому, що ескалація військової напруги з боку РФ має на меті показати, що Україна є нестабільним регіоном і не може гарантувати стабільне постачання газу в країни Європи.І ескалація військової напруженості жодним чином не має відношення до візиту президента Зеленського в США. Російська Федерація має на меті скасувати положення Енергетичної хартії і заповнити газопровід "Північний потік-2" на 100%. В свою чергу це позбавить Україну можливості транзиту газу й валютних надходжень.

Показово, що вже 21 липня, тобто, за тиждень після прийняття рішення у справі щодо газопроводу OPAL, в Білорусь для підготовки до участі в спільному стратегічному навчанні збройних сил Республіки Білорусь та Російської Федерації "Захід-2021"почали прибувати перші військові ешелони з російськими військовослужбовцями і технікою.

Подібні кроки з боку РФ варто розцінювати як військово-політичний тиск, впершу чергу на країни Європи, у моменті добудови "Північного потоку-2".

Нагадаю, 15 липня Суд Євросоюзу виніс рішення у справі щодо газопроводу OPAL. Рішенням суду "Газпрому" не дозволили використовувати більше 50% потужності газопроводу OPAL, що з'єднує перший "Північний потік" із системою газопроводів Західної Європи. Цю ухвалу можна вважати прецедентною, оскільки аналогічні обмеження можна буде поширити і на аналогічний газопровід EUGAL, що є продовженням "Північного потоку-2".

Газопровід OPAL – це сухопутне продовження першого "Північного потоку" довжиною 470 кілометрів. Трубопровід пролягає територією Німеччини і доставляє газ з Росії до країн Європейського Союзу. Газовий коридор пролягає таким чином, щоб оминути транзитні країни, зокрема – Україну та її газотранспорту систему.