Громадський активіст
БЛОГИ
З початку війни на сході України Російська Федерація вивезла з окупованої частини Донбасу майже 68 млн. тонн вугілля різних марок вартістю орієнтовно 4,7 млрд. доларів США. Про це повідомила пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
На мою думку, наведені цифри не відповідають дійсності. Більше того, є заниженими. Але, про це ми поговоримо пізніше. Наразі мовиться про те, що навіть ці дані дають підстави для прискіпливого аналізу попередньої інформації щодо обсягів вивезення українського вугілля з окупованих територій в РФ.
Свого часу під час бліц-інтерв’ю УНН ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Георгій Тука заявив, що Україна постійно відстежує переміщення цього вугілля через свою агентурну мережу та за допомогою супутникового спостереження. «Є агентурні джерела і супутникові системи спостереження, і ми постійно отримуємо цю інформацію», -зауважив він.
Виникає цілком логічне питання: якщо спеціальні служби постійно відстежують переміщення українського вугілля за допомогою агентури і супутників, то як пояснити той факт, що за версією групи «Інформаційний Спротив», структури наближеної до ГУР МОУ, в Ростовську область з території ОРДЛО в період з 2016 року по 2018 рік було вивезено вугілля на суму приблизно 120 мільйонів доларів.
Нагадаю, у 2018 році група «ІС» оприлюднила інформацію, що обсяги вивезення кам’яного вугілля з окупованих районів Луганської і Донецької областей в Ростовську область у 2016 році становили 562 399 тонн на суму 25,251 мільйонів доларів. 2017-го відповідно 1 595 625 тонн на суму 63,14 мільйонів доларів. У 1-му кварталі 2018 року – 747 103 тонни на суму 25,81 мільйонів доларів.
https://www.facebook.com/dmitry.tymchuk/posts/1572133822915267
«Враховуючи обмежені логістичні можливості Чорноморсько-Азовських портів РФ (загальний обсяг перевезень у 2016 році – 9,2 млн. тонн на рік) і залізничних переходів на неконтрольованій ділянці російсько-українського кордону, вугілля з шахт окупованого Донбасу за ринковими цінами навряд чи когось зацікавить», – додають експерти групи.
У березні 2017 року група «Інформаційний спротив» повідомляє, що українські вугледобувні підприємства, які перебувають на окупованій території «ДНР», щодоби видобували 15 тисяч тонн вугілля. Для солідності і більшого інформаційного ефекту, не плутати зі спротивом, додавався і перелік шахт та обсяги видобутку вугілля. Так, наприклад, у АП «Шахта ім. А. Ф. Засядько» щодобовий видобуток – 1 700 тонн; шахта «Щегловська-Глибока», ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» – 2 200 тонни; шахта «Комунарська №22», ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» – 3 000 тонн; «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» – 7 800 тонн. Тобто, щомісячний видобуток – 450 тисяч тонн вугілля.
За оперативною інформацією «ІС», реалізація більшої частини видобутого вугілля російським посередникам відбувається за безцінь – за $30-35, при собівартості його видобутку $67 за тонну. Так, при закупівлях вугілля ТОВ «Газ-Альянс» (підконтрольний С. Курченку, що є імпортером 75% вугілля з «ЛНР»), ціна однієї тонни енергетичного вугілля складає 32$. Водночас, подальший перепродаж російськими посередниками вугілля з ОРДЛО третім країнам здійснюється вже за світовими ринковими цінами у діапазоні від $100 до $160 за тонну.
Таким чином, на думку експертів групи, вугільна промисловість на окупованих територіях Донбасу знаходилася на межі фінансового, кадрового і логістичного колапсу. При цьому, єдиним напрямом реалізації вугілля, споживачем якого раніше була Україна, залишилася Російська Федерація.
Утім, за інформацією польської газети «Dziennik. Gazeta Prawna», починаючи від березня 2017 року до липня 2018 року тільки Туреччина купила 2,3 мільйонів тонн цього вугілля. Варто зазначити, що після того, як польське видання звернулося до дипломатичних установ щодо їхніх дій з блокування купівлі місцевими фірмами вугілля з окупованої частини Донбасу, влада Туреччини заявила, що розслідує інформацію щодо ввезення антрациту з окупованих районів Сходу України.
В той же час, голова компанії «ДТЕК» Максим Тимченко заявив, що загальний обсяг проданого вугілля з окупованого Донбасу тільки в країни ЄС складає близько 2 мільйонів тонн. «За нашою інформацією, загалом з окупованої території Донбасу туди (до країн ЄС – ред.) відправлено до 2 мільйонів тонн антрациту. Польські компанії придбали близько 300 тисяч тонн», — повідомив він.
Не менш цікава картина і щодо обсягів видобутого і, головне, транспортованого на територію РФ вугілля з ОРДЛО. У вересні того ж таки 2017 року заступник міністра економіки РФ Сергій Назаров в інтерв’ю журналістам агентства Bloomberg заявив, що щомісячно з окупованих територій Донбасу відправляють у РФ приблизно 1 млн. тонн вугілля. Надалі отримане вугілля Росія реекспортує у треті країни. В такий спосіб Росія допомагає наповнити бюджети самопроголошених «республік» для забезпечення фінансування соціальних виплат населенню. «Вони розв’язують усі свої проблеми із соціальною інфраструктурою, бюджетом і пенсіями», – зазначив Назаров.
Але на цьому не закінчуються колізії. Експерти групи «ІС» авторитетно заявляють, що з 2021 року очікується закриття всіх восьми вугільних енергоблоків російської Новочеркаської ГРЕС, яка є єдиним споживачем вугілля у південній частині РФ (власник – ВАТ «Газпром»). Очікуваний додатковий профіцит російського вугілля складе близько 3-4 млн тонн.
Справа втім, що Міненергетики РФ підтвердило, що саме українське, а не російське, як стверджує група «ІС», вугілля використовується на Новочеркаській ГРЕС. Вона споживає в рік до 3 млн. тонн вугілля, що видобувається на окупованому Донбасі. «Воно (українське вугілля) споживається на Новочеркаській станції … Основні обсяги сортового вугілля транзитом через територію Росії йдуть на експорт», – цитує заступника міністра енергетики РФ Анатолія Яновського агентство Reuters.
https://ru.reuters.com/article/topNews/idRUKCN1B21RD-ORUTP
Нескладно порахувати, що за шість років війни тільки Новочеркаська ГРЕС використала у своїх промислових цілях приблизно 18 млн. тонн українського вугілля з окупованих районів Донбасу. Нагадаю, за інформацією «ІС», обсяги вивезення кам’яного вугілля з окупованих районів Луганської і Донецької областей в Ростовську область у 2016 році становили 562 399 тонн. 2017-го – 1 595 625 тонн. У 1-му кварталі 2018 року – 747 103 тонни.
Показово, що на сайті «ІС» зазначено наступне: «інформація, що надходить, перевіряється щонайменше за 2-ма непов’язаними між собою джерелами, норма – 3 джерела. Якщо інформація вкрай резонансна, ми посилаємося на очевидців та учасників подій. У випадку, якщо ми отримуємо нову інформацію, якою не володіли раніше, ми запускаємо алгоритм її перевірки. Надбанням громадськості стають лише перевірені факти».
Переконаний, що подібними заявами прикриваються реальні обсяги вивезення українського вугілля на територію РФ і, відповідно, його імпорт із території Росії.
Так, у січні 2019 року міністр енергетики та вугільної промисловості Насалик заявив, що, починаючи з 2016 року, Україна зменшила споживання антрацитової групи вугілля втричі. Він назвав цифри: в 2016 році ПАТ «Центроенерго» споживало 2,2 млн тонн, а в 2018-му – 0,4 млн.
Але про яке зменшення кількості закупівлі вугілля йдеться, якщо із січня до жовтня 2018 року обсяг імпортованого вугілля й антрациту зріс на 15,5 %, на 2,3 млн тонн? Наприклад, у січні 2018-го Україна збільшила імпорт кам’яного вугілля й антрациту в 1,8 рази, на 1 млн тонн. Знову ж таки розбіжності в цифрах. І про це свідчать дані ДФС. У грошовому вимірі імпорт вугілля склав 281,2 млн доларів, на 64 % більше, ніж у січні 2017 року – 171 млн доларів.
Менше з тим, з обсягами реалізації видобутого вугілля і його напрямками все більш-менш зрозуміло. Інформація «Інформаційного Спротиву» не відповідає дійсності. Тепер варто перейти до питання фінансового і логістичного колапсу вугільної промисловості на окупованих територіях.
У 2017 році з’являється інформація «ІС», що через блокаду Донбасу в так званих «Донецькій/Луганській народних республіках» відчувається суттєва нестача сировини для промисловості, що загрожує зупинкою їх виробничої діяльності. Так, станом на кінець лютого, на вугільному складі «Зуївської ТЕС» ТОВ «ДТЕК Схід-Енерго» залишалося менше 20 тис. тон вугілля. Експерти зазначали, що цього обсягу вистачить максимум на тиждень роботи двома енергоблоками ТЕС. У зв’язку з цим, за інформацією «ІС», «міністр вугілля та енергетики ДНР» начебто звернувся до «голови ДНР» і представників міністерства енергетики РФ з пропозицією розглянути питання про постачання вугілля марок Д, Г з Росії».
https://www.rbc.ua/ukr/news/blokada-donbassa-ordlo-oshchushchaetsya-sushchestvennaya-1488463992.html
Напевно ГУР МОУ, чиї інтереси представляє сайт «ІС», цікаво буде дізнатися, що вугілля для потреб Зуївської ТЕС видобувається на шахті «Білоріченська» (Луганська обл., Лутугинський р-н, смт. Білоріченський). Починаючи з червня 2017 року для потреб Зуївської ТЕС шахта «Білоріченська» щомісяця відвантажувала 40 000 тонн видобутої вугільної продукції. Договір на поставку вугілля був укладений до кінця 2017 року. Варто зауважити, що свого часу саме за контроль над цими потоками розгорнулася боротьба між ватажком бойовиків «ЛНР» Плотницьким і «міністром МВС ЛНР» Корнетом. Справа в тім, що саме Корнет відповідав за «силовий супровід» видобутку і постачання вугілля з території «ЛНР» на територію «ДНР», для потреб Зуївської ТЕС. На засіданні самопроголошеного уряду «ЛНР» Плотницький звинуватив керівників правоохоронних структур у тому, що вугілля, яке там видобувається, незаконно постачається в обхід «унітарного» підприємства на територію РФ і «ДНР». Тоді Плотницький пообіцяв кадрові рішення. Зокрема, щодо Корнета. Утім, ця гра вугільних престолів погано закінчилася саме для Плотницького.
https://galinfo.com.ua/news/gra_vugilnyh_prestoliv_shcho_stalosya_v_lugansku_274915.html
Таким чином, інформація групи «Інформаційний спротив» щодо залишків на складських приміщеннях ВАТ «Зуївська ТЕС» всього близько 20 тисяч тонн вугілля і його можливого постачання з РФ не відповідає дійсності.
Наведені факти свідчать про невідповідність та відверту дезінформацію щодо ситуації в ОРДЛО, яка подається військово-політичному керівництву України. Вирішити цю проблему можна створивши аналітичні структури, які б зайнялися інформаційним супроводом діяльності державних структур.Источник: https://censor.net.ua/b3199998
Військовий експерт Дмитро Снєгирьов розповів нові деталі вбивства екс-нардепки Ірини Фаріон. Як сталось, що підозрюваний 8 годин пробув під камерами спостереження біля підʼїзду? Звідки хлопець знав точний графік убитої? За Іриною Фаріон вели таємне слі...
Політолог, військовий експерт Дмитро Снєгірьов в інтерв'ю Анастасії Федор на ютуб-каналі «Фабрика новин» розповів про нестикування у справі про вбивство Ірини Фаріон. Річ у тому, що доказова база національної поліції видається вкрай слабкою та суперечл...
