Блокування роботи спостерігачів ОБСЄ: Чому Україні важлива робота місії на Донбасі

Блокування роботи спостерігачів ОБСЄ на Донбасі: чому Україні важліва робота місії на Донбасі.

ОБСЄ призупинила свою місію з моніторингу на Донбасі з міркувань безпеки. Наразі продовжується блокування офісу місії в Донецьку. Станом на сьогодні СММ не вдалося відрядити звідти жоден патруль для виконання передбачених її мандатом завдань, що ключовим чином впливає на якість її роботи.

"Через побоювання за нашу безпеку, через правила і міркування безпеки ми призупинили наші операції", - заявив головний спостерігач Спеціальної моніторінгової місії ОБСЄ в Україні Яшар Халіт Чевік.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вже назвав блокування місії ОБСЄ на російському кордоні руйнівним ударом по Мінських домовленостях.

У свою чергу хотів би застерігти перед небезпеками, які несе в собі обмеження та перешкоди в діяльності СММ ОБСЄ.

СММ фіксує випадки порушення режиму припинення вогню, здійснює контроль над переміщенням техніки та озброєнь, застосуванням заборонених видів зброї.

В умовах блокування роботи місії ми фактично позбавлені можливості отримання об'єктивної інформації щодо переміщення регулярних підрозділів збройних сил Росії на окуповану територію.

Навіть те, що спостерігачі ОБСЄ можуть їздити територіями, ще не означає їхньої повноцінної роботи. Підтвердження цьому можна знайти у звітах спостерігачів.

Так, у звіті за 18 жовтня повідомляється про обмеження свободи пересування спостерігачів, зокрема, поблизу Кремінця в Донецькій області та на блокпості збройних формувань південніше мосту біля Станиці Луганської на Луганщині.

Крім того, в районі "пілотного" розведення військ біля Станиці Луганської, ОБСЄ зафіксувала додаткові підрозділи 2-го Армійського корпусу «ЛНР» і зразків бронетехніки, що заборонена Мінськими домовленостями.

Наразі окупанти активно згортають діяльність СММ ОБСЄ і на проблемній ділянці україно-російського кордону. Нагадаю,ще на початку вересня Росія в односторонньому порядку обмежила діяльність спостережної місії в районі прикордонних пунктів Донецьк і Гукове. А вже після затримання учасника НЗФ Косяка, місії ОБСЄ перекрили доступ до проблемної ділянки кордону в районі пунктів пропуску Ізварине й Довжанськ.

Після цього відбулася передислокація підрозділів ЗС РФ на тимчасово окуповані території Луганської області. Наразі місією ОБСЄ зафіксовано понад 350 одиниць важкої бронетехніки, яку розмістили у районах, заборонених Мінськими домовленостями. Зокрема, агресор накопичує танки Т-64 і Т-72 й системи БМ-21 "Град" поблизу Міусінська. Це фактично створення батальйонно-тактичної групи окупантів на лінії і в районі можливої ескалації напруги.

Небезпека СММ ОБСЄ для агресора полягає ще й в тому, що крім моніторингу і спостереження, вона проводить моніторинг ситуації з дотриманням прав людини й основних свобод, ситуації на КПВВ на лінії розмежування. Це унеможливлює будь-які збройні провокації спецслужб "Л/ДНР" і затримання українців, які перетинають ці лінії розмежування.

Крім того спостерігаці місії також моніторить обмін полоненими. Плюс – місія займається передачею грошей з ОРДЛО в Україну за споживану воду. Провокацією за участю Косяка, цей комплекс питань уже заблокований Російською Федерацією.

Фактично заблокована гуманітарна частина Мінських домовленостей.

Нагадаю, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні (СMM) почала свою роботу 21 березня 2014 року на підставі запиту від уряду України до ОБСЄ і консенсусного рішення всіх 57 країн-учасниць ОБСЄ. СMM – це неозброєна цивільна місія. Її основні завдання – це неупереджено і об’єктивно спостерігати та звітувати про ситуацію в Україні, а також сприяти діалогу між усіма сторонами конфлікту.